Критики називали Катерину Білокур геніальною, а батьки вдома — дурнуватою і при цьому ламали її пензлики і полотна.
Художниця протягом всього життя виборювала право малювати. В дитинстві збирала з печі вуглинки й розмальовувала стіни, потайки забирала олівці брата і прикрашала квітами зошити.